1557 р. – Литовське князівство прийняло «Уставу на волоки» (земельний кадастр), провівши облік всіх земель та населених пунктів. В цьому реєстрі вперше згадується с.Бутейки.
1591 р. – 25 лютого згідно декрету Зигмунда ІІІ Степанський маєток в тому числі і село Бутейки переходить від княгині Марії Рувенської, роду Ольшанських, до князів Острозьких.
1603 р. –  20  травня Бутейки і вся Степанська волость з 81 селом згідно з поділом між князями Острозькими відходить до князя Януша Острозького каштеляна із Кракова.
1620 р. – 24 грудня маєтність Степанська згідно ординації переходить від князів Острозьких до князя Францішека з роду Заславських згідно взятої (в м.Луцьку) інтромісії  на маєтність до якої входило 60 населених пунктів в тому числі і Бутейки.  
1650 р. – с.Бутейки, Волинського воєводства Степанської гміни. Знаходилось в Степанському ключі Доминика Заславського і мало вісім димів.
1741 р. – село відноситься до Великовербченської парафії православної  церкви святого Архангела Михаїла Степанської волості. В цілій парафії 167 димів, 1345 чоловік православних, 22 католики і 100 євреїв.
1753 р. –  7 грудня село Бутейки подаровано Йозефу  Любомирському маршалком Янушем князем Сангушко.
1772 р. – село Бутейки нанесено на карту Європи (Carte de la pologne…Zannoni Rizz Londres).
1779 р. – 12 липня каштеляни Ворцелові поділили між собою вотчину, і тоді то перший раз Степанщина розпалася і була роздріблена. В результаті Станіславові-Грегорові кавалерові орденів білого хреста і святого Станіслава дісталися у власність наступні маєтки: місто Степань із селами: Стидень, Мидзк, Корост, велике і мале Вербче, Зносіче, Жалін, Злотолін, Ставки, Зульня, Станіславувка, Волоша, Майдан Злажіньський, Комаруфка, Стидень малий, Вулька Жаліньська, Злажне, Рудня Мідзка, Бутейкі, Постуйне, Красуфка, Жидовий Руг і Майдан Темни, всього душ чоловічих -4,003, жіночих – 3,127.
1850 р. – село належить Клавдії із Хамців Мошинской.
1855 р. – Бутейки нанесено на карту Російської імперії (Военно-топографическая карта Волынской губернии).
1858  р. - селяни Хамцових налічують 76 чоловік.
1877 р. – поруч із селом прокладено залізницю із міста Клевань.
1895 р. –   було в селі 22 доми і 140 жителів.
1911р. –    село належить до Хамців які мали по всій Волині 5488 десятин землі. Збудовано водяний млин.
1913 р. –   дворянин Хамець Гаврило Станіславович купив у Бліоха 543 десятини землі в окрузі села.
1920 р. –   згорів панський маєток в громадянську війну.
1927 р. –    відкрито школу з польською мовою навчання.
1929 р. –    заможний поляк Лібнер відкриває перший магазин.     Побудовано паровий млин, кузню.
1940 р. –    створено сільську раду Радянською владою.
1941 р. –     перші спроби створення колгоспу. Село налічує 66 дворів та 293 жителі.
1941 р. 23 червня – шість чоловік забрано на війну з Німеччиною.
1943 р. весна-літо – все чоловіче населення проходить військову підготовку під керівництвом вояків УПА.                                 
1943 р. 7 квітня – село спалене під час битви поляків з бандерівцями.
1943 р. 18 липня – бутейці приймають пасивну участь у знищенні польського населення села Вірка та прилеглих хуторів.
1943 р. 14 жовтня – село спалене фашистами.
1944 р. зима-весна – тридцять чоловік відправлено на фронт.
1945 р. – двадцять чоловік селян повертаються з війни.
1948 р. – діють: сільська рада, колгосп іменні Хрущова, початкова школа, паровий млин та січкарня, медичний пункт, магазин. Село налічує 87 дворів та 414 жителів.
1953 р. – село відноситься до Великовербчанської сільської ради. На основі колгоспу іменні Хрущова створено бригаду № 3 колгоспу Перше травня с. В.Вербче.
1956 р. – відкрито дитячі яслі.
1961 р. – побудовано клуб на 100 місць.
1965 р. – збудовано нову початкову школу.
1970 р. – відкрито восьмирічну школу.
1973 р. – село налічує 133 двори та 731 жителів. Школа налічує 189 учнів.
1977 р. – прокладено шосейну дорогу від с. Велике Вербче.
1979 р. – пустили перший автобусний рейс по маршруту Бутейки – Сарни через Степань.
1982 р. – відкрито дитячий садок на 45 місць.
1995 р. – відкрито Святогеоргієвську церкву.
1996 р. – відкрито молитовний будинок Християн П’ятидесятників віри Євангельської .
1996 р. – на базі бутейківської бригади № 3, створено сільськогосподарське підприємство „Бутейківське”.
2006 р. – село налічує 182 двори та 724 жителі. Школа І-ІІ ступенів налічує 121 учнів. Діє чотири торгових точки.  
2007 р. – спільними зусиллями держави та громади здійснено газифікацію села.
2009 р. -  почав діяти ринок з промислово-продовольчою групою товарів.