с. Бутейки


Географічні координати
Північна широта  51 градус 11 минут.
Південна довгота  26 градусів 14 минут.
Висота над рівнем моря 161 м.
 
Cело розташоване в центральній частині Волинського полісся.
Село знаходиться на північ від обласного центру (м.Рівне), на відстані 98км.
На захід від райцентру (м.Сарни) на відстані 36 км.
Найближча залізнична станція с.Антонівка Володимирецького району за 18 км.
Село розкинулось вздовж русла р.Мельниця, яка бере початок із волинських джерел, води якої впадають в р.Горинь.
Із протилежної західної сторони у п’ятистах метрах від села протікає р.Чапелька, яка несе холодну лісову воду з волинських боліт, впадаючи в р.Мельниця за селом в ур.Ляховець. Подекуди на Чапельці дно русла услане покладами руди (трапляються і мідні самородки).
У південному напрямку за 2 км. від села в р.Мельниця впадає ще одна лісова річечка Голубиця, яка витікає з волинських боліт протікаючи понад с.Гута.
Західна сторона села повністю оточена лісом, який з південного боку зливається з будівлями. Частина села (Капусник) разом з річкою Мельницею наче  загорнута з обох сторін  в лісові долоні.
На північ із села через річку Мельниця простяглась трьох кілометрова шосейна дорога до с.В.Вербче.
На схід через р.Мельниця звивається ґрунтова дорога по стоп’ятдесятирічному дубовому лісі ур.Суколощина та Гектари, яка приводить в с.Труди, що за три кілометри.
По другій ґрунтовій дорозі через хутір Ставища та дерев’яний міст річки Мельниця, також можна потрапити на с.Труди з іншої сторони.
Третя ґрунтова дорога в’ється через ур.Злодійка та р. Голубиця, вздовж р.Мельниця до дамби по одному боці, а опісля по другому березі ріки аж до с.Мельниця що за сім кілометрів на південь.
На південний захід із села до с.Гута Костопільського району тягнеться дев’ятикілометрова шосейна дорога. Шість кілометрів дороги пролягає по мішаному лісі. Це єдина дорога що не перетинається жодною із річок,а лишень трьома канавами.
По ґрунтовій дорозі, що виходить із західної частини села, через 500 м в ур.Брід перетинається р.Чапелькою та зразу ж поглинається лісом і через 10 км. з різними викрутасами приведе у найвіддаленіше село району Вірка. Повернувши з мосту на право через шістсот метрів потрапляєш у перші хати с.В.Вербче, які ніби зрослись із лісом.
Ґрунти переважно піщані та дерново-підзолисті, а подекуди торф’яники. Ліс багатий на звірину, гриби, ягоди, а на лісових галявинах  проростає безліч цілющих трав. Чималу частину лісу займають болота, канави, струмки та джерела.